Минув рік незламності
24 лютого 2022 рівно рік тому почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України. І ось всі ми раптом опинилися в іншій реальності. Воєнний стан, блокпости, маскувальні сітки, дві стіни в коридорі, бомбосховища. А далі паніка, затори на дорогах, порожні полиці в магазинах, черги до аптек, сирени і шок. Шок від новин. Щодня... Перші біженці. Перші поранені. Перші загиблі. Цього ж просто не може бути...
Не став винятком й освітній фронт. В українські школи летіли снаряди, бомби і ракети. Вчителі й вчительки проводили заняття онлайн з підвалів, бомбосховищ, навіть з окопів на передовій. Ми вчилися жити під звуки сирен, піклуватися про себе і близьких, шукати безпечні місця за кордоном або у власних помешканнях. Українські діти, які вимушено виїхали з країни, відвідували уроки з-за кордону. Цього навчального року вони заговорять англійською, німецькою, іспанською, італійською, чеською, польською, французькою…та іншими мовами. Вони - особливе покоління, вони обличчя Української нації, яке заплатило надто високу ціну, а саме, щоденну розлуку з рідними з близькими людьми, з друзями. Але, вони впораються! Ані краплі сумнівів! І ми на їхнє повернення чекаємо з нетерпінням! Ті, діти, що залишились, слухняно робили перерви під час повітряних тривог та поверталися до навчання, коли сирени волали про відбій. Всі діти дуже змінились. Вони помітно подорослішали, адже на їхнє дитинство випав не простий час.
Особливої уваги потребували школярі, які стали вимушеними переселенцями. Вони покинути свої домівки й продовжували навчання в нових для себе містах, нових школах.
У нашій гімназії на сьогодні таких 35 дітей, які змушені були переїхати з інших міст через війну. Наша гімназія родинно прийняла їх, та допомогла адаптуватися в нових умовах.
З початком вторгнення майже всі школи України були задіяні у волонтерській справі. І це стосується не лише приміщень, які надавали під потреби ВПО чи гуманітарних штабів – самі освітяни охоче ставали волонтерами. Тому педколектив Першої міської гімназії неодноразово долучався до збору коштів на потреби ЗСУ. Спільними зуиллями було придбано пилки, генератори для підшефного батальйону. Інтеракт допомагав виготовляти аптечки, та постійно їх передавав на передову. Також неодноразово наші захисники отримували від гімназії різні смаколики та малюнки, які створювали гімназисти для підтримки і як оберіги від біди. Наймолодші наші здобувачі освіти спільно з класними керівниками виготовляли окопні свічки для наших воїнів. Попри всі складнощі і події, наша гімназія продовжувала брати участь в різних проектах і досягати значних успіхів. Відтак, гімназисти взяли участь у міжнародному музичному конкурсі Schoolovision 2022 - аналогу дитячого євробачення на платформі eTwinning, та здобули перемогу, випустивши чудовий патріотичний музичний відеокліп. Учні гімназії продовжують завзято підкорювати вершини знань, тому є переможці у Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «Крок до знань - 2022». Відволіктися від сумних реалій сьогодення дорослим і дітям допомагало мистецтво. Тому гімназисти спільно з вчителями завзято брали участь у мистецькому аукціоні , проекті під егідою Ротарі клубу «Соняшники України», що з успіхом проходив у США в містах Аламіда і Санта Роза.У Всеукраїнській євровікторині "Євроквіз 2021" з ініціативою участі виступив гімназійний євро клуб “New Generation” , який і став одним з переможців серед євроклубів України. Наш євроклуб посів почесне третє місце. Психологічна служба гімназії активно надавала підтримку і допомогу всім, хто її потребував. Гімназійний психолог активно брала участь у швейцарсько-українського проєкту «DECIDE» мета якого - допомогти дітям, які покинули домівку через війну, адаптуватися у новому оточенні та в ігровій формі навчити малечу основним засадам рівноправ’я й демократії. Таким чином діти ВПО змогли легко адаптуватися до нових умов життя. Приємною звісткою стало 12 призових місць наших гімназистів у ІІІ етапі (обласному) Всеукраїнських предметних олімпіадах.
Педколектив гімназії посилив міжнародну співпрацю країнами ЄС, і попри всі складнощі тримав постійний зв’язок з іноземними колегами, які в свою чергу, надавали нам підтримку та допомогу. Попри пережите за рік, ми не втрачаємо віри і впевнено заявляємо: "Ми переможемо!".
Вічна слава усім, хто зараз тримає небо над Україною.
І величезна дяка усім, хто волонтерить і допомагає. Слава Україні!
