Сьогодні 70 років з дня створення Черкаської області

70 років тому, 7 січня 1954 року, на карті України постала нова область — Черкаська.

 У нашій історії адміністративно-територіальний устрій зазнавав чимало трансформацій — староства, полки й сотні, повіти й губернії, райони й округи. З 1932 року запровадили поділ на області, кількість яких збільшувалася, виходячи, як правило, із соціально-економічної доцільності.

Ідея утворення нової області на офіційному рівні вперше була обговорена 28 грудня 1953 року на засіданні президії ЦК КПУ. Головним мотивом доцільності утворення Черкаської області було “розбиття Київської області, наближення керівництва й обслуговування віддалених районів”.

Дійсно, Київська область на той час була найбільшою в Україні, займаючи 41, тис. кв. км. Протяжність її з півночі на південь складала 350 км. Віддаленість окремих південних районів від обласного центру (залізницею 200–325 км) значно ускладнювала керівництво сільським господарством і промисловістю цих районів.

Тому вирішили найбільш віддалені 20 південних районів Київської області виділити в окрему область — Черкаську, доповнивши її шістьма районами Полтавської, двома — Кіровоградської й одним – Вінницької області. Бралося до уваги, що пропоновані райони “за своїми економічними, природними й кліматичними умовами є однорідними, з провідною культурою в сільському господарстві — цукровим буряком і наявністю великої цукрової промисловості”.

Пропозиції керівництва республіки були сформульовані в поданні, на основі якого 7 січня 1954 року й було видано указ “Про утворення у складі Української РСР Черкаської області”.

Так починалася область До складу новоутвореної області включалися: із Київської області: з міста обласного підпорядкування — Черкаси, Умань, Сміла та такі райони в тодішніх адміністративних межах — Бабанський, Букський, Вільшанський, Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Ладиженський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Калигірський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський та Шполянський; із Полтавської області: Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Шрамківський та Чорнобаївський райони; із Кіровоградської області: Златопільський та Кам’янський; із Вінницької області: Монастирищенський район.

Таким чином, на час утворення Черкаська область включала 29 районів і три міста обласного підпорядкування.

До складу області 12 лютого 1954 р. з Кіровоградської області було включено Чигиринський район. У складі області тоді було ще 12 міст, 19 селищ міського типу, а всього 815 населених пунктів, підпорядкованих 453 міським, селищним і сільським радам. Загальна площа області на той час становила 21,1 тис. кв. км. Чисельність населення – 1 млн 497 тис. осіб, з них переважна більшість проживала в сільській місцевості – 1 млн 236 тис. (82,6 %). Серед населення новоутвореної області українці становили 93,9 %, росіяни – 4,5 %, євреї – 0,9 %, білоруси – 0,3 %, поляки – 0,1 %. Усього на Черкащині тоді проживали представники 49 національностей.

https://vycherpno.ck.ua/sogodni-70-rokiv-z-dnya-stvorennya-cherkaskoyi-oblasti/