Вчителі навчаються: Корнієнко Г.Л.

5 червня відбувся перший день форуму «Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглобина» з нагоди ювілеїв визначних українських вчених-істориків. Організатором заходу є Український інститут національної пам’яті. Форум проводився в Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська». Учителю історії гімназії Корнієнко Г.Л. пощастило стати учасником декількох секцій, а саме: «Україна – співтворець імперій чи колонія: спадщина імперій в українській історії та пам’яті» та «Світові війни: між безпам’ятством, героїзацією та віктимізацією». Під час панельних дискусій виникали такі складні питання, щодо важливості громадської дискусії, політики пам’яті, розвінчування історичних міфів, збалансований та реалістичний погляд на власну історію. Суспільство завжди шукає біле та чорне, нам потрібно навчитися реалістично дивитися на власну історію, без узагальнень та спрощень.

Нажаль в нашій історії дуже часто переплітаються обидві сторони і потрібно мати мужність це визнати. «…Проблема, однак, полягає в тому, що героями й лиходіями досить часто були ті самі особи. І відокремити їхні добрі і лихі вчинки, шляхетні й нікчемні, героїчні і ниці, на практиці не менш складно, ніж відділити світло від темряви» - Микола Рябчук

Особливо жвава дискусія розгорілась під час виступу Олександра Зайцева «Дебати про Бандеру. Про різні підходи до вивчення цієї постаті розповідає історик». Щодо цієї теми цікавий коментар надав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович: «Питання не в тому, що наша політика національної пам'яті хибна і когось не влаштовує. Питання в тому, що у нас нарешті з'явилася своя політика національної пам'яті. Очевидно, що це не влаштовує ті країни, які звикли нам диктувати своє бачення історії. Але, якщо ми перестанемо переглядати свої позиції з кожною зміною влади, з нами почнуть рахуватися».