Як організувати освітній процес в умовах війни? Поради Державної служби якості освіти
Війна – надзвичайно складний час для усіх, а діти потерпають від неї найбільше. У цих обставинах школа може стати своєрідним осередком, що об’єднуватиме учнів та вчителів як громади, так і дітей та педагогів, які вимушені були покинути свої домівки. У багатьох регіонах це вже сталось і школи перетворились на осередки для надання гуманітарної допомоги внутрішньопереміщеним особам, а також приймають до себе вимушено переміщених дітей.
Разом з тим, роль школи під час війни значно більша, ніж освітня. Спілкування дітей між собою допоможе їм відволіктись від трагічних подій, а дітям-переселенцям дасть можливість легше адаптуватись до нових умов життя, доєднатись до спільноти, поспілкуватися. Відновлення роботи школи в дистанційному режимі у школах, де ситуація це дозволяє, буде важливим внеском у життєдіяльність громади.
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) розробили поради для керівників шкіл щодо відновлення освітнього процесу в умовах війни.
Поради щодо відновлення освітнього процесу у школах
Директорам шкіл спільно із засновниками важливо поінформувати мешканців територіальної громади (листівки, батьківські групи у месенджерах, оголошення у місцях надання гуманітарної допомоги, органах місцевої влади, поліції) про те, що батьки школярів можуть звернутись до школи для продовження навчання. За можливості варто провести реєстрацію вимушено переміщених дітей (в тому числі онлайн), які можуть повернутися до навчання в тих громадах, в яких тимчасово перебувають.
Вчителі, які вимушено переїхали із зони бойових дій, також можуть долучатися до освітнього процесу у школах тих громад, куди вони тимчасово переїхали. Це може бути як робота із дітьми громади, так і надання цим вчителям можливості скористатись приміщенням школи для роботи онлайн із своїми учнями.
В умовах війни освітній процес важливо адаптувати так, щоб навчання не перевантажувало дітей та педагогів. Домашні завдання в умовах війни будуть недоречними.
У першу чергу варто віддавати перевагу навчальним предметам, інтегрованим курсам, що мають релевантний в умовах війни контент, а також адаптувати програму з навчальних предметів, підбираючи теми, цікаві та корисні дітям сьогодні. Важливо залучати до освітнього процесу шкільного психолога, а якщо такого немає, – директору варто залучити психологів із громади (центрів професійного розвитку педагогічних працівників), які готові на волонтерських засадах допомагати дітям та вчителям. Спілкування з психологом індивідуально, або групові заняття допоможуть дітям і педагогам подолати стрес, а вимушено переселеним – також адаптуватись до нового середовища та почуватись у ньому більш комфортно.
Школа як осередок, що сьогодні об’єднує дітей та вчителів з різноманітних регіонів, має створювати можливості для спілкування учням, зокрема, організовуючи гурткову роботу, волонтерські проєкти тощо.
