До 130-річча гімназії
Панченко Марина Володимирівна
Випускниця 1997 р.
З вдячністю, теплотою та гордістю згадую свою рідну школу!
Переконана, що саме рідній гімназії я завдячую власними досягненнями у житті. Вчителі гімназії дали мені натхнення, знання та якості, завдяки яким я спершу мала змогу отримати вищу освіту в одному з найкращих університетів країни - Києво-Могилянській Академії, а потім продовжити свій життєвий шлях на вітчизняній дипломатичній ниві. Посада співробітника Міністерства закордонних справ України, дипломата Посольства України в Арабській Республіці Єгипет, яку я наразі обіймаю, - це не в останню чергу заслуга моєї гімназії та її вчителів. Адже не секрет, що одна з головних умов успіху кар'єри дипломата - це вільне володіння іноземними мовами, яким нас навчали з молодших класів тоді ще школи № 1 ім. Леніна.
Пройшло 13 років, та я до сих пір з гордістю розповідаю, що вчилася в найкращій школі міста! Тому хочу висловити вдячність своїм учителям, а саме Надії Василівні Анан'євій, Людмилі Данилівні Ткаченко, Вікторії Павлівні Третяк, Валерію Анатолійовичу Силенку, Валентині Володимирівні Климовій, Тетяні Федорівні Карпенко, Любові Василівні Гафіновій, Олегу Федоровичу Падалко за те, що дали нам, учням гімназії, безпрограшний квиток у доросле життя!
Тому у таку важливу дату - 130-ти річний ювілей - хочу побажати рідній гімназії та її колективу подальших успіхів та процвітання, а її учням - цікавих та щасливих шкільних років!
Відредаговано 24.11.2010
