Ukr | Eng | Esp | Fra | Deu

Перша міська гімназія

м.Черкаси

Перша міська гімназія — один із найстаріших навчальних закладів України. Заснована у 1880 році.

До 130-річчя гімназії

Шановні відвідувачі.

26 листопада гімназія відзначатиме 130-річчя.

За ці роки тисячі випускників закінчили гімназію,досягли висот і успіху у житті.

Нижче розміщуємо спогади окремих випускників та світлини різних часів.

Список осіб, які прислали вітання до 130-річчя гімназії

  1. Єресковська (Трубнікова) Наталія, випускниця 1997.
  2. Велівченко Валентина, випускниця 1969 р.
    Велівченко Віктор , випускник 2002 р.
  3. Іваненко Анастасія, випускниця 2003 р.
  4. Шпак Денис, випускник 1997р.
  5. Дашковська (Машкарова) Оксана, випускниця 1979р.
  6. Ткачова Тетяна, випускниця 2008 р.
  7. Щедріна Марія, випускниця 2008р.
  8. Белоус (Морроу) Олена, випускниця 1989р.
  9. Белоус (Ваграмова) Анна, випускниця  1984  р.
  10. Кір’янова (Гаврікова) Галина, випускниця 1989 р.
  11. Кільченко Анна, випускниця 2001 р.
    Кільченко Вілен
  12. Єремєєва Оксана, випускниця 1999 р.
  13. Биков Олександр, випускник 2005 р.
  14. Непочатенко (Гук) Оксана, випускниця 1988 р.
  15. Вінніченко Ірина, випускниця 2006 р.
  16. Вій Катерина, випускниця 2006р.
  17. Овчарова Дарія, випускниця 2006р.

Андрій Хливнюк 

 


 

к. політ. н. ШПАК ДЕНИС РОСТИСЛАВОВИЧ.

Випускник 1997 року.

Народився у невеликому містечку м. Кемь, Карелія, Росія. Через деякий час батьки переїхали до м. Черкаси.

До Першої міської гімназії перейшов до 7го класу у 1992 році. У ті часи Перша школа була найкращим закладом середньої освіти у нашому місті, користувалась повагою колег-вчителів з інших шкіл, батьків та учнів. Вимоги до вступу були дуже суворі, але мені пощастило пройти випробування та потрапити навчатись до А-класу. Саме у цьому класі пройшли найкращі роки мого юнацтва. З більшістю моїх друзів, з якими маю задоволення спілкуватись і зараз, ми разом й закінчили 11-А у 1997 році.

Після випуску я вступив на навчання до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З огляду на глибину знань англійської мови, української мови та літератури, які я отримав у школі, а також враховуючи бажання стати на шлях кар'єрного дипломата, я обрав відділення міжнародних відносин. Варто згадати, що під час вступних іспитів голова приймальної комісії з англійської мови, як я дізнався пізніше це був найшановніший студентами та викладачами Інституту декан відділення іноземних мов, відзначив глибокий рівень знань англійської мови. Пам'ятаю, як члени комісії з української мови та літератури ставлячи відмінно поцікавились закладом, який я закінчив. Навіть важко уявити з яким задоволення я промовив «Перша міська гімназія! Місто Черкаси!». За ці знання, а також за розуміння, підтримку, допомогу дякую нашому класному керівникові, яка відкрила нам шлях до майбутнього, Мануйкіній Людмилі Іванівні. Завдяки їй більшість випускників отримали прагнення до знань, розвитку та вдосконалення. Скільки сил вона витрачала на нас щоденно, прагнучи лише добра своїм «пташенятам»!

Інститут міжнародних відносин я закінчив у 2002 році, отримавши диплом з відзнакою та запрошення кафедри приєднатись до лав аспірантів, закріплених за нею. Разом зі вступом до аспірантури Інституту міжнародних відносин, я розпочав свій трудовий шлях. Протягом двох років я був і помічником-консультантом народного депутата України, і працював начальником протокольного відділу управління міжнародного співробітництва Міністерства екології та природних ресурсів України, проводячи усі протокольні заходи міністра під час підготовки та проведення 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів захисту навколишнього середовища, а також працював у Центрі правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України, ведучи міжнародну співпрацю та розробляючи проекти співробітництва Центру та Мін'юсту з іноземними партнерами. Восени 2004 року був запрошений очолити напрямок міжнародного співробітництва у Вищій раді юстиції України, де працюю й по теперішній час. Під час роботи у Вищій раді юстиції закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши ступінь магістра.

На початку 2008 року здобув науковий ступінь кандидата політичних наук зі спеціальності «політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку», маю ряд наукових статей, беру участь у наукових конференціях. Наукова ступінь відкрила мені шлях до викладання у ВУЗах нашої країни та можливість віддячити школі, розвиваючи здібності та навички колишніх школярів, теперішніх студентів та майбутніх професіоналів, науковців, політичних та громадських лідерів, а можливо й Президентів України.

З великою шаною ставлюсь до усіх викладачів рідної школи, розуміючи складнощі їх щоденної роботи, яку неможливо переоцінити. Красно дякую за ті роки, які я мав честь провести у стінах Гімназії, за знання, отримані від наших вчителів! Ці роки неможливо забути! Перша міська гімназія навічно викарбувалась у моєму серці!!!

 


 

Оксана Дашковская (Машкарова)

Випускниця 1979

Школу вспоминаю всегда с большой теплотой, хотя и не была сильно примерной ученицей. Помню всегда и любимых учителей - Валентину Дмитриевну (учитель биологии), Полину Наумовну (английский язык), Галину Игнатовну (математика), Людию Федоровну (математика), Александра Михайловича (физика), Лидию Петровну (украинский язык) и многих других. Некоторых, увы, уже нет в живых, но то доброе, вечное, что они старались посеять в нас, своих учениках, думаю живет во многих из нас. Честь и хвала таким педагогам! Сегодня, к сожалению, настоящие учителя от Бога не часто приходят в школы.

 


 

Ткачова Тетяна

Випускниця 2008 року

Високоосвіченому педігогічному колективу гімназії вдалося винайти унікальну формулу успіху.

Тепла, родинна атмосфера, підтримка талановитої молоді дали мені змогу повірити в себе, у свої власні сили. А це так важливо для молодої людини. Кожен, хто тут навчається, лідер сучасного суспільства. І саме навчається, бо горде ім'я гімназиста, учня Першої міської гімназії залишиться з нами назавжди!

Тож я бажаю своїй рідній гімназії процвітання, новий творчих злетів та обдарованих учнів!

 


 

Марія Щедріна

Випускниця 2008 року.

Вже два роки, як я закінчила Першу міську гімназію. Не можна забути ті десять років, коли дбайливі вчителі поучали найголовнішому - вміти вчитися усе життя. Гімназія навчила мене бути собою, вірити у свої сили і непереможний дух гімназійної родини.

Нині я студентка і до того стає приємно, коли дізнаюся, що мої викладачі - теж гімназисти. Це люди титанового розуму, великого серця і душі. Я переконана, що гімназія ще багато віків буде виховувати інтелектуально і духовно розвинене українське покоління. Вчителям велика подяка за те, що стали нашими другими батьками. Бажаю усім творцям гімназії здоров'я, сил, наснаги та задоволення від праці з наступними поколіннями гімназистів.

 


 

Александр Быков

Выпускник 2005 года

Здравствуйте! Конечно, буду рад сказать высказать свои чувства к родной школе), надеюсь, редакция найдет их "политкорректными" =)).

Когда вспоминаю проведенные в школе года (сам, либо в окружении одноклассников), меня всегда охватывают приятные чувства радости и небольшое щемящее чувство ностальгии по тем годам, когда ты сам маленький (до определенного класса, разумеется),и всё вокруг кажется таким большим, по годам, когда веришь в волшебство.

Первая городская гимназия дала мне хорошие базовые знания по большинству предметов школьной программы, не говоря о английском языке, который крепко укоренился в моем сознании, и которым я владею в достаточно хорошей степени, чтобы более-менее вольно чувствовать себя с родными носителями этого языка (все это учитывая то, что я не считался одним из лучшим учеников в гуманитарном плане). Большинство учителей оставили хорошее впечатление о себе. Почти с каждым из них, конечно, были неприятности (хотя, скорее, с их предметами, а не лично с учителями), но сейчас это уже, пожалуй, давно позабытые мелочи, и остались лишь приятные впечатления от проведенных лет в гимназии.

Я выпустился в 2005 году, учился в "б" классе. Сейчас учусь в ЧДТУ на специальность "Управление проектами " (Project Management). Занимаюсь вокалом, пою в рок-группе местной (кстати, пел на выпуске 2009 года bon jovi - always), не знаю, присутствовали ли вы)). Вот так вот в кратце о себе)

 


 

Анна Ваграмова (Белоус)

Выпускница 1984 года

Мое обучение в СШ номер 1 проходило через мытье и катанье на бурных комсомольских собраниях, в борьбе с задовильной повединкой. Меня постоянно воспитывали и прорабатывали!

В результате получилось: ничего страшного, жить можно, хотя и в Канаде.

Физкульт привет всем нашим гимназистам и их наставникам из Олимпийского Ванкувера!

Школа закалила характер, научила разбираться в людях и привила чудесную привычку находить только самое приятное в самых непредсказуемых ситуациях.

Шлю вам самые теплые пожелания, мои дорогие учителя : Л. Р, И. Д., Т. Ф, Л. В.,Г. В., Н. В. и Н. М!

Мой первый учитель английского : Атбашьян Светлана Михайловна

Любимый предмет и учитель: Физ. культура и Лев Рафаилович Каган!

Незабываемый момент: После долгих уговоров Участковый врач наконец подписал справку о том, что мне противопоказано петь в хоре, ура!

Пример во всем: Надежда Васильевна Ананьева

Друг по большей части вопросов : Галина Васильевна Иванова

Критик моих модных изысканий: Ольга Григорьевна Тычкова

Хорошее питание: Галя из школьной столовой и котлеты по 10 коп.

Лучшие подруги: Яна Бобинская и Лена Гажала ( спасибо за подсказки по физике!)

Парень моей мечты: А. С. (Ярик, извини... )

Большое спасибо: Олегу Федоровичу Падалко, за то, что разрешил слушать и переводить тексты Пинк Флойд и за секретно подложеные под мои тетради шоколадные конфеты!

 


 

vinnichenko.jpgІрина Вінніченко, Канада 

Випускниця 2006 року

Я завжди мріяла продовжити своє навчання за кордоном.

Коли моя мрія здійснилася і в мене з`явилась можливість поїхати до Канади, я була більш ніж вдячна Першій Гімназії за неймовірно глибокі знання англійської мови.

Мені було всього 16 років коли я приїхала до Канади.
Перш ніж вступити до університету, я мала закінчити ще два роки навчання у школі, тому що канадська система освіти вимагає 12 років навчання.

В перші дні мого навчання у школі усі вчителі були дуже здивовані високим рівнем мого знання англійської мови.

Але головне не враження, яке я справила на вчителів, а мої відчуття.
Я відчувала себе впевнено і комфортно в спілкуванні з іноземцями i корінними мешканцями.

І все це завдяки педагогам Першої Гімназії. Вони дали мені знання, які не тільки допомогли мені у спілкуванні, а також у вивченні всіх інших предметів.

Зараз я навчаюсь в Університеті Торонто і буду назавжди вдячна Першій Гімназії за таку прекрасну підготовку.

Подальших успіхів Ірина Вінніченко

 


 

viy.jpgКатерина Вій, Швейцарія

випускниця 2006 року

Так сталося, що після закінчення Першої міської гімназії я поїхала продовжувати навчання до Чехії. На той час я не володіла чеською мовою, та високий рівень знання англійської мови допоміг мені швидше освоїтись на новому місці. Так як Прага - це міжнародне місто, там більшість студентів володіє англійською мовою, та мої викладачі були надзвичайно здивовані моїми знаннями i вимовою. Безмежно вдячна моїй найулюбленішій школі за чудову підготовку.

Зараз я навчаюсь в Женеві, це місто мультинаціональне, i світова англійська мова об’єднує всіх нас. Та я спілкуюсь не тільки англійською, безмежно вдячна і за отримані знання з німецької мови. Тоді я ще не знала, що вона мені стане у нагоді. Знання мов не буває зайвим, тепер я це точно знаю!

З найкращими побажаннями Катерина Вій.

 


 

ovcharova.jpgОвчарова Дарія

випускниця 2006 року

Після випускних іспитів у Першій міській гімназії, я стала перед вибором: їхати за кордон, чи продовжити навчання в Україні. Маючи високий рівень володіння англійською мовою, розуміла, що двері відчинені у багато країн. Довго вагаючись, я дійшла висновку, що не треба тікати звідти, де тобі добре. Тому обрала найкращий ВНЗ нашої країни – Київський Інститут міжнародних відносин – i саме завдяки глибоким знанням іноземної мови без перешкод стала його студенткою.

Коли написала перший тест, мене одразу зарахували до першої групи, в якій я навчаюсь i зараз. Так як мій інститут спеціалізується на вихованні студентів-міжнародників, особливу увагу тут приділяють вивченню іноземних мов. Хочу сказати, що про нашу школу i її випускників в інституті склалася гарна думка. Однак, не тільки глибокі знання англійської мови мені стали у нагоді. Другою іноземною мовою я обрала французьку, яку також вивчала в нашій школі. Безмежно вдячна викладачам української мови, саме завдяки їм я можу вільно спілкуватися i перекладати складні тексти i промови літературною мовою. Взагалі всі отримані знання в Першій міській гімназії є дорогоцінним скарбом.

Щиро Ваша Овчарова Дарія.

 


 

Єрємєєва Оксана

випускниця 1999 року

Зараз працюю старшим юристом в юридичній фірмі, м. Київ.

Дуже рада можливості привітати свою школу з 130-річним ювілеєм. Першу міську гімназію та моїх вчителів я завжди згадую з вдячністю і теплотою, та відчуваю гордість за те, що належу до випускників цієї школи. Я завдячую гімназії не лише ґрунтовними знаннями, але й прищепленими мені високими стандартами професіоналізму, яких я намагаюся дотримуватися в усьому, що роблю. Що ще більш важливо, нас навчали бути особистостями, вірити в себе, не боятися ставити перед собою великі цілі і докладати всіх зусиль для їх реалізації. І цей метод дійсно працює.

Я радію успіхам та досягненням випускників нашої школи, і я бажаю Першій міській гімназії подальшої плідної діяльності, вдосконалення і процвітання, і ще багато-багато випусків розумних, талановитих і самодостатніх учнів.

 


 

ivanenko.jpgАнастасія Іваненко

LLB (University of Malta), LLM (University of Sydney)
випускник 2003 року

Шість років тому для мене і моїх однокласників пролунав останній дзвоник. Як зараз пам'ятаю, виголошуючи подяку вчителям рідної гімназії, я не стрималась, на очі мимоволі навернулись сльози. Мені було дуже прикро усвідомлювати, що наші шкільні роки промайнули, як одна мить. Улюблені уроки, веселі перерви і дитячі пустощі залишились у минулому. Звичайно, жодний навчальний заклад світу не зможе дати мені стільки світлого і радісного, що дала мені Перша міська гімназія. Бо із цих стін, я винесла не лише знання, але й досвід міжнародного спілкування. Тут у мені виховали почуття колективізму, гуманізму і патріотизму.

Власне, без зайвої патетики можу впевнено сказати, що саме у Першій міській гімназії я відбулась як особистість. Адже всім, що мені вдалось досягти, я завдячую моїм учителям, завучам. Учителі англійської мови Падалко Тетяна Іванівна, Падалко Олег Федорович, Вакуленко Ольга Олексіївна та Іванова Галина Василівна допомогли мені опанувати англійську мову на високому рівні. Саме дякуючи їм, я чудово володію іноземною мовою, що й дозволило мені успішно завершити навчання у двох престижних зарубіжних вищих навчальних закладах, тобто у Мальтійському університеті і Юридичній школі Сіднейського університету (Австралія).

Неоціненну допомогу у здобутті високого рівня знань зіграли міжнародні зв'язки гімназії як асоційованої школи ЮНЕСКО. Це зробило можливим побачити світ, познайомитись із різними системами освіти, зі своїми однолітками із Франції, Бельгії, Великобританії, Іспанії, Німеччини, Італії, Китай, Японії та США. Саме тому я разом із іншими учнями гімназії мала можливість безперешкодно спілкуватись з іноземцями різного статусу: політиками, юристами, журналістами. Більше того, будучи студенткою Мальтійського університету, я неодноразово представляла Мальту на європейських форумах та в молодіжному європарламенті. І я почуваюсь гордою від того, що там усіх дивували продемонстровані мною глибокі знання п'яти іноземних мов. І недарма відомий вислів: «The more languages you know, the more times you are a man» (Чим більше мов ти знаєш, тим більше ти Людина (англ.), є гаслом Першої гімназії.

Звісно, все це було б неможливим без активної життєвої позиції адміністрації гімназії. Тож, особливу подяку хочу висловити директору гімназії Кириловій Катерині Миколаївні. Все своє життя до останньої краплинки присвятила і віддала рідній школі, учням та педагогам. Катерини Миколаївни вже немає з нами, але світла пам'ять про неї назавжди залишиться у наших серцях.

Крім того, альма-матер готувала нас до активного суспільного життя. З першого класу нас навчали акторській майстерності, ораторському мистецтву. У гімназії вирувало громадське життя: регулярно відбувались вибори президента і парламенту школи та обрання королеви гімназії.

Ясна річ, просто доскональне володіння знаннями не допомогло б досягати успіху у шкільному житті без участі наших гімназистів у олімпіадах як місцевого, так і республіканського значення, де Перша міська гімназія завжди була і є лідером. Мої перемоги в олімпіадах із французької мови були б неможливими без турботи Павлюченко Іннеси Миколаївни. Завдяки їй я бездоганно володію мовою Вольтера і Мольєра. Під час навчання у гімназії я не одноразово відвідувала Францію та Бельгію і мала можливість вчитись у франкомовних коледжах (College Emille Guillaumin, Ecole Notre Dame D'Arlon) і ліцеї (Lycee Theodore de Banville).

Я дуже вдячна учителю історії та правознавства Силенкові Валерію Анатолійовичу. Своїм вмінням цікаво та пізнавально викладати навчальний матеріал він посприяв вибору моєї професії. Тепер, дякуючи Валерію Анатолійовичу, я юрист.

Втім, навчання у гімназії не обмежувалось вивченням обов'язкових предметів, але й сприяло формуванню світогляду учнів, допомагало їм самореалізуватись у різних сферах життя.

Ананьєва Надія Василівна, заступник директора гімназії, створила у гімназії групу «Екологія», унікальну по суті: її активісти особистим прикладом вчили жителів міста бережно ставитись до екології та благоустрою Черкас. Діяльність групи, за моєї ініціативи, вийшла за межі не лише школи, але, власне, й екологічної програми. Я очолила напрямок благодійної діяльності гімназистів. Так наша група організовувала надання адресної допомоги дітям-сиротам, пенсіонерам та ветеранам. Під час перебування в «Екології», сформувались мої життєві принципи та цінності, за що я безмежно вдячна Надії Василівні. Саме вона навчила мене бути активною, не байдужою, досягати своєї мети у всьому.

Також учителі гімназії вчили нас відстоювати свою точку зору, виховували у нас почуття патріотизму. Незважаючи на те, що багато часу перебуваю за кордоном, ні на мить не забуваю, що я - українка. Я цим пишаюсь і дуже вдячна вчителю української мови, літератури та українознавства Гафіновій Любові Василівні, яка прищепила мені любов до рідної мови, краю, України та народу.

 


 

kilchenko.jpgАнна и Вилен Кильченко

Выпускница 2001 года

Как быстро летит время... Вот уже почти 10 лет прошло, как мы оставили стены нашей родной гимназии! Но всегда с огромной любовью и теплотой вспоминаем наших одноклассников и, конечно же, замечательных учителей и руководство школы.

Первая гимназия - это особая атмосфера любви, тепла и взаимоуважения учителей и их учеников - атмосфера увлеченности и поиска новых знаний, дающая ученикам веру в свои силы и разум, веру в будущее, право и умение свободно выражать свое мировоззрение и не быть пассивными и безразличными к происходящему в обществе, активно защищать свою позицию...

После окончания школы я поступила в Киевский эстрадно-цирковой колледж на факультет эстрадного вокала и, не смотря на то, что почти год не занималась английским языком, впервые за всю историю колледжа взяла первое место на городской олимпиаде среди колледжей Киева. А это ещё раз доказывает, какой высокий уровень знаний английского языка дала мне гимназия. Кроме этого в 2008 году я закончила магистратуру филологии английского языка и литературы Киевского международного университета, где благодаря хорошему «фундаменту» учиться мне было легче, чем моим сокурсникам. Вилен на данный момент - студент 3го курса дирижёрско-хорового отделения Киевской консерватории им. Чайковского. Обоим нам в связи с нашей профессией певцов приходится много гастролировать. Нам довелось побывать в Китае, США, Италии, Испании, Франции, Чехии, Венгрии, Бельгии, Польше, Голландии и в других странах. И мы счастливы, что благодаря отличному знанию языков свободно можем общаться, петь и доносить до людей то, что мы хотим им сказать.

Низкий поклон от нашей семьи всем учителям и руководству Первой городской гимназии города Черкассы, а особенно нашим дорогим и любимым: Ткаченко Людмиле Даниловне, Гафиновой Любови Васильевне, Назарко Наталье Григорьевне, Силенко Валерию Анатольевичу, Хворостанцевой Наталии Владимировне, Клименко Валентине Владимировне, конечно же, Ананьевой Надежде Васильевне, Ковальской Ирине Константиновне, светлая память Кириловой Екатерине Николаевне. Мы с братом искренне благодарны им за то, что получили не только превосходные знания, но и чувство сплоченной семьи, уважения и своей ценности... Наши учителя привили нам чувство патриотизма и уважение к традициям нашей страны, они научили нас доброте и человечности, умению дружить и любить!

Разве можно забыть все те конкурсы, концерты, спектакли и другие мероприятия, в которых мы с братом участвовали! И, конечно же, огромной честью для меня был титул Королевы гимназии 2000-го года.

Дорогой и многоуважаемый коллектив Первой городской гимназии!
Хотим поздравить Вас от всех детей,
От всех, кто учится, и ранее учился,
Сегодня нашей школы Юбилей!
И мы хотим, чтоб каждый ей гордился!
Чтоб помнили всегда свой дружный класс
И всех учителей, что нас учили.

Ведь наша школа жизни учит нас,
Мы в ней азы всех знаний получили!
От всех от нас нижайший Вам поклон!
Вы все от школы заслужили славу!
Нам ваших не забыть имён,
Живёте в нашем сердце Вы по праву!
Гимназии родной 130 лет!
От всей души мы поздравляем с Днём рожденья!
Для всех для нас тебя любимей нет -
Великая наставница ученья!

От всей души желаем школе дальнейшего процветания, творческого роста, крепкого здоровья всем педагогам и ребятам школы, поддержки со стороны родителей и администрации города.

Мы счастливы и горды, что учились в Первой городской гимназии и надеемся, что наша школа тоже сможет гордиться нами - своими выпускниками, потому что, как нам кажется, лучший подарок для школы - это знания и достижения её учеников!

С уважением и любовью,
Аня и Вилен Кильченко

 


 

lena_morrow.jpgЕлена Морроу (Белоус)

Выпускница 1989 года

Уважаемые ученики, учителя и администрация гимназии! Поздравляю всех вас с таким важным событием в жизни гимназии - её 130-летием! Желаю творческих успехов, новых взлётов и достижений, интересных мероприятий и весёлой жизни в стенах, через которые прошли много сотен учеников.

Будучи выпускницей этого учебного заведения в далёком 1989 году, могу с уверенностью сказать всем сегодняшним гимназистам, что первая городская гимназия - это ваш фундамент в жизни, ваша основа для будущих достижений. Запасайтесь знаниями, которые передают вам любимые преподаватели, они пригодятся вам и 10, и 20, и 30 лет спустя.

Когда я пришла учиться в тогда ещё школу №1, я не знала, что изучение сразу трёх языков было необычным в нашем городе. Много лет спустя, открывая школу русского и украинского языков для детей иммигрантов в столице Калифорнии, я перечитала массу литературы и обнаружила, что детский мозг способен осваивать до семи (!) языков одновременно. Сегодняшним гимназистам очень повезло, что стараниями администрации и преподавателей у них есть очень широкий выбор языков для изучения. У каждого народа есть пословица или поговорка о важности знания других языков, так как это расширяет кругозор человека и открывает его для восприятия других культур. "You live a new life for every new language you speak" - так говорят в Чехии. А в Америке шутят над своей ленью: "What do you call a person who speaks three languages? - Trilingual. - What do you call a person who speaks two languages? - Bilingual. - So, what do you call a person who speaks only one language? - American."

Мои воспоминания о школьных годах разные: было много хорошего и веселого, я встретила много отличных, преданных своему делу преподавателей. Были и трудные моменты, скучные мероприятия, которых, надеюсь, у сегодняшнего поколения уже нет. Особенно хотела бы поблагодарить мою классную руководительницу и преподавателя математики Валентину Владимировну Климову за её терпение и мягкость. Наш класс стал для неё «боевым крещением» и был совсем не подарком. Несколько лет назад я решила снова сесть за парту в местном колледже для продолжения своего образования, и я вспоминала Валентину Владимировну с благодарностью не один раз - заложенные ею знания будут со мной всегда. А также хотела бы поблагодарить Ананьеву Надежду Васильевну за то, что она не давала нам поблажек в изучении английского языка. На её уроки я всегда ходила с удовольствием, они были полны энергии и умопомрачительно сложных статей из газеты Moscow News. Одно из достижений в моей жизни - это сертификат профессионального письменного переводчика в Соединённых Штатах, который я получила в 2007 году, в чём есть немалая заслуга моих преподавателей из первой городской гимназии.

И в заключение скажу, что кроме знаний и навыков, полученных в школе, каждый из нас получил ещё один неоценимый подарок - друзей. Несмотря на то, что сегодня мы живём на разных континентах и во многих разных странах, мы всегда находим время пообщаться, поделиться радостями и горем, поздравить с достижениями и попросить о помощи друг у друга. Надеюсь, что и у сегодняшних гимназистов есть и будет крепкая дружба с одноклассниками и учителями. Адже вірний приятель - то найбільший скарб!

 


 

velivchenko.jpgВ. Ф. Велівченко,

кандидат філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри англійської філології
навчально-наукового інституту іноземних мов
Черкаського національного університету
імені Богдана Хмельницького,
випускниця 1969 р.,
Віктор Велівченко, випускник 2002р.

МОЯ ШКОЛА

Перша міська гімназія м. Черкаси (у минулому - Перша шім виглядом, і своїм педагогічним колективом, і своїми учнями, які завжди гарно навчалися, і неповторною радісно-діловою і креативно-навчальною атмосферою, яка об'єднувала вчителів і учнів в один міцний шкільний колектив.

Далі »


 

yereskovska.jpgНаталія Єресковська (Трубнікова)

Випускниця 1997 року

Золотий період мого життя

Все ще пам'ятаю, як вчора, вчителiв-eнтузiастiв, щo побачили моє захоплююче майбутнє. Вони вiрили в мене i в те, що я зможу досягти будь-якої мети, яку я собi поставлю. Вони робили все для того, щоби я досягла найкращого i нiколи не здавалась. Я сумую по тiй наставницькiй сприятливiй атмосферi.

Далі »

 

 


 

nepochatenko.jpgНепочатенко Оксана

випускниця 1988 року

Кожен ділить своє життя на значимі віхи. У кожного є свої певні важливі моменти, але немає жодного, хто б не згадав про свої шкільні роки.

Особисто мені дуже пощастило – свої шкільні роки я згадую з теплом у душі. Для нашої родини Перша міська гімназія стала рідною. Її закінчив мій батько, Непочатенко Анатолій Іванович, тоді гімназія ще знаходилась у приміщенні нинішнього музичного училища. У 1988 році гімназію закінчила я, а зараз тут навчається моя донька.Для нашої родини спільною стала не лише школа, а й викладачі. Так улюбленою моєю і татовою вчителькою стала викладач фізичного виховання Іда Данилівна та викладач початкових класів Марія Василівна. Я сподіваюсь, що улюбленою вчителькою для моєї доньки стане мій викладач з англійської мови Ананьєва Надія Василівна.



panchenko.jpgПанченко Марина Володимирівна

Випускниця 1997 р.

З вдячністю, теплотою та гордістю згадую свою рідну школу!

Переконана, що саме  рідній гімназії я завдячую власними досягненнями у житті.  Вчителі гімназії дали мені натхнення, знання та якості, завдяки яким я спершу мала змогу отримати вищу освіту в одному з найкращих університетів країни -  Києво-Могилянській Академії, а потім продовжити свій життєвий шлях на вітчизняній дипломатичній ниві. Посада співробітника Міністерства закордонних справ України, дипломата Посольства України в Арабській Республіці Єгипет, яку я наразі обіймаю, - це не в останню чергу заслуга моєї гімназії та її вчителів. Адже не секрет, що одна з головних умов успіху кар’єри дипломата – це вільне володіння іноземними мовами, яким нас навчали з молодших класів тоді ще школи № 1 ім. Леніна.

Далі »

 

 


 

 

kurbaka.jpgЮлія Курбака

Випускниця 2000

Рідна Гімназіє!

Просто не віриться, що 10 років пролетіли після випуску школи, а в пам'яті, так ніби вчора, спалахують яскраві спогади про шкільне життя, згадуються вчителі, уроки, однокласники. Перша міська гімназія назавжди залишиться у серці випускників, адже це не просто освітня школа, це - школа життя, це - незабутнє дитинство, це - квиток до найпрестижніших вузів, путівка в краще майбутнє. Після такої Школи не страшно йти в бій і завойовувати вершини. Перша гімназія - це не лише бездоганне знання мов, а перш за все - всебічний розвиток особистості, висока культура та філософія успіху.